ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
02.06.06
Справа № П-12/31
за позовом Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі КП "Івано-Франківськводоекотехпром", м. Івано-Франківськ вул. Ботанічна, 2,м.Івано-Франківськ,76014
до відповідача Тисменицьке водоканалізаційне підприємство вул. Галицька,41,Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400
про майнові спори (стягнення коштів)
Cуддя Матуляк Петро Ярославович
При секретарі Михалевич Андрій Дмитрович
Представники:
Від позивача: не з"явився,
Від відповідача: Попадинець П.О, (довіреність № б/н від 30.06.05р. - юрисконсульт )
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав , викладених в позовній заяві . 02.06.06р. в судове засідання позивач для оголошення рішення не з"явився.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечував, мотивуючи недоведеністю позивачем достовірності результатів аналізу відібраних проб та факту підвищення відповідачем гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
П.2.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м.Івано-Франківська на КП “Івано-Франківськекотехпром” покладено обв”язок здійснення контролю за якістю стічних вод , що скидаються підприємствами, у зв”язку з чим позивач здійснює відбір разових проб, а виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень , яка нараховується відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скиди промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів.
На виконання Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м.Івано-Франківська інспекцією промислового водовідведення КП “Івано-Франківськводоекотехпром” 23.06.2003 р. , 09.09.2003 р. та 15.12.2003 р. проведено перевірки якості стічних вод Тисменицького ВКП , про що складено акти відбору проб стічних вод №№1,106 та 242 та проведено аналіз стічних та поверхневих вод .
В результаті зазначених перевірок виявлено перевищення гранично- допустимих концентрацій за показниками амоній солевий , “ХСК” , азот амонійний , завислі речовини, хлориди , залізо , що підтверджується результатами аналізу стічних та поверхневих вод , фотокопії яких долучені до матеріалів справи . За вищезазначені порушення відповідачу нараховано по підвищених тарифах 86678грн.73коп. штрафу. Даний факт підтверджується оглядом в судовому засіданні фотокопій розрахунків плати за послуги водовідведення по підвищеному тарифу від 23.06.2003 р. , 09.09.2003 р. та 15.12.2003 р.
Претензіями від №01-6/129 від 01.07.2003 р. , 01-6/811 від 09.09.2003 р. та 01-6/1337 від 15.12.2003 р. позивачем заявлено вимогу про оплату відповідачем 86678грн.73коп.
На момент розгляду справи судом зазначена сума заборгованості відповідачем не оплачена.
Разом з тим , як стверджує відповідач , відповідно до п.1.1. договору №321 від 01.10.2001 р. , укладеного між сторонами по справі , позивач бере на себе зобов”язання надавати відповідачу послуги водовідведення ( зокрема , стосовно очищення стічних вод) з показниками якості , які не перевищують гранично- допустимі концентрації на скиді в міську каналізацію .
Крім того , п.6.1.3 передбачено , що при скиданні стічних вод у міську каналізацію з показниками забруднень , що перевищують обумовлені у договорі гранично-допустимі концентрації , оплата наданих послуг проводиться відповідачем за підвищеним тарифом у відповідності до глави 5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м.Івано-Франківська .
Разом з тим , відповідно до п.17.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України , затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. за №165/374 водоканал має право у будь-який час самостійно (попередивши абонента) або за участю відповідального представника абонента відбирати проби води з контрольного колодязя й проводити її контрольний хімічний аналіз . А п.14.2. зазначених Правил передбачено , що кожний об'єкт має бути приєднаний до комунальної каналізації окремим випуском з обов'язковим спорудженням контрольного колодязя. Водоканал має право вимагати від промислових підприємств влаштування роздільних випусків госппобутових і виробничих стічних вод. Контрольний колодязь повинен перебувати за межами території підприємства, а його конкретне місцезнаходження узгоджується з Водоканалом.
Аналогічне положення закріплене в п.1.12 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м.Івано-Франківська кожне підприємство , яке скидає стічні води в каналізаційну мережу міста через окремий випуск повинно улаштовувати контрольний колодязь , розташований за межами підприємства в місцях , що мають під”їздні дороги .
Крім того , п.4.1.2договору передбачено , що контрольний колодязь для відбору проб стічних вод встановлюється протокольно .
Доказів узгодження місцезнаходження контрольного колодязя між сторонами та документального підтвердження наявності зазначеного протоколу сторонами суду не подано .
Проте зі слів відповідача в судовому засіданні встановлено , що такий проект погоджувався позивачем для Тисменицької хутрофірми , яка збудувала каналізаційний колектор Тисмениця -Угорники з контрольним колодязем , який згодом був переданий у комунальну власність м.Тисмениці .
Крім того , оглядом наявних в матеріалах справи фотокпій актів відбору проб стічних вод від 23.06.2003 р. , 09.09.2003 р. та 15.12.2003 р. встановлено , що в зазначених актах не вказано пункт та місце відбору проби , не зазначено місцерозташування контрольного колодязя , що суперечить вимогам п.9.1 Керівного нормативного документу (КНД 211.1.0.009-94) .
В судовому засіданні встановлено , що для проведення аналізів стічних вод у відповідача 23.06.2003 р. , 09.09.2003 р. Та 15.12.2003 р. Позивач здійснював відбір однієї разової проби в одну посудину .Із даних разових проб позивач представив якісний показник понад 10 складників в кожному аналізі(зокрема, наявні такі показники , як ХСК,БСК , завислі речовини.Проте п.7.7 КНД 211.1.0.009-94 відбір проб для визначення завислих речовин , показників БСК, ХСК проводиться в окремий посуд одноразовим наповненням без переливу .
Позивачем зазначено , що відбір проб проводився в м.Тисмениця на каналізаційній насосній станції , що знаходиться за 6,4 км від місця впадання стічних вод Тисменицького ВКП в каналізацію м.Івано-Франківська ( в Угорниках) . Цей же факт підтверджується долученою до матеріалів справи фотокопією карти-схеми каналізаційної насосної станції . При цьому суд констатує , що позивачем порушено п.17.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України , затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р.
З огляду на викладене , суд вважає , що в даному випадку відбір проб проводився в неналежному місці , що тягне за собою недостовірність аналізів вказаних проб вцілому .
Крім цього , зазначені акти та результати аналізу стічних вод не містять інформацію про посуд , в який відбиралися проби , та об”єм цих проб . А кількість відібраних проб (одна робоча та одна контрольна) суперечить п.8 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод , які скидаються підприємствами(організаціями) в міську каналізацію. Згідно п.8 зазначено інструкції відбір проб проводиться в чотирьох екземплярах .
Достовірності результатів аналізу відібраних проб та факт підвищення відповідачем гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах позивачем не доведено .
Крім цього , позивачем пропущено шестимісячний термін звернення до суду стосовно стягнення з відповідача штрафних санкцій на підставі акту від 23.06.2003 р. Відповідач в судовому засіданні наполягав на застосуванні судом позовної давності до спірних правовідносин.
За таких обставин , в позові слід відмовити .
Судові витрати по справі слід залишити за позивачем .
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матуляк Петро Ярославович
рішення підписано: