73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

"02" червня 2006 р. Справа № 11/202-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Січкар С.А.- бухг., дов. № 01-13/146 від 30.05.2006р.

від відповідача: Якубовська Н.М.- гол. спец. відділу, дов. № 1453/06 від 01.06.2006р., Штуца О.М.- зав. юр. сектора, дов. № 1452/06 від 01.06.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району, м. Херсон

до Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м.Херсона,м.Херсон

про визнання недійсними вимог

У справі поєднано провадження за двома позовами Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона до Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона.

Позивач просить визнати недійсними вимогу відповідача № Ю-82 від 03.05.2006р., якою йому визначено до сплати 15269,77грн. недоїмки з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та вимогу № Ю-82-У від 12.05.2006р., якою продубльовано необхідність сплати тих же 15269,77грн. за результатами розгляду контролюючим органом заперечень ЖЕК № 1 Суворовського району проти вимоги № Ю-82-У від 03.05.2006р.

Позивач стверджує, що 122грн. в числі названих 15269,77грн., які виокремлені окремою строчкою, сплатив своєчасно, тому вимога про їх сплату є вимогою повторно сплатити ці 122грн. Решту суми позивач не визнає, вказуючи, що не був платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при отримані в банку коштів на оплату праці працівникам під час перебування на єдиному податку. Та обставина, що в цей час погашалась заборгованість по заробітній платі за попередній період (до переходу на спрощену систему оподаткування, під час перебування на загальній системі оподаткування), не зобов'язує позивача сплачувати внески, нараховані за попередній період, оскільки внески сплачуються з отриманням у банківській установі коштів для виплати заробітної плати, а на час такого отримання коштів позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та не був платником внесків.

Як на преюдицію у справі позивач посилається на судові рішення у справах господарського суду Херсонської області № 8/480-О та № 1/344-О.

Також позивач стверджує про неузгодженість вимоги щодо суми в 15269,77грн. та, відповідно, про недійсність повторної вимоги № Ю-82-У від 12.05.2006р. ще й за цією ознакою.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи зі змісту цієї норми суд розглядає по суті вимоги за предметом про визнання недійсним акту, сформульованим та незміненим позивачем, такі вимоги по суті адміністративно-правові, залишаються підвідомчими і у сформульованому таким чином предметі господарським судам України.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, вказуючи наступне.

Актом перевірки № 89 від 27.04.2006р. встановлено, що у квітні-червні 2003р. позивач виплатив заробітну плату за період 2000-2003р. - тобто за період в якому перебував на загальній системі оподаткування. В цей період ці суми заробітної плати були об'єктом обкладення внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, погашення заборгованості з заробітної плати в період, коли позивач перебував на спрощеній системі оподаткування не позбавляє позивача обов'язку щодо сплати внесків за ставкою 32%, навіть коли така сплата настільки запізніла, що відбувалася після переходу на спрощену систему оподаткування, адже об'єкт обкладення внесками у свій час склався, а сплаченими ці внески мають бути при отриманні в банку коштів на виплату заробітної плати, хоч коли б таке отримання відбулося. Також відповідач не визнає значення преюдиції за судовими рішеннями у справах № 8/48-0О та № 1/344-О.

С у д

Вимогою Управління Пенсійного фонду України № Ю-82 від 03.05.2006р. визначено Житлово-експлуатаційній конторі № 1 Суворовського району м. Херсона 15269,77грн. недоїмки зі страхових внесків (далі-внески) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду письмових заперечень платника внесків № 01-09/127 від 05.05.2006р. на вказаний акт цим же контролюючим органом продубльовано висновок про обов'язок ЖЕК №1 Суворовського району сплатити 15269,77грн. внесків у вимозі № Ю-82-У від 12.05.2006р.

Оспорювані позивачем вимоги відповідача мотивовані застосуванням ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та посиланням на Акт № 86 від 27.04.2006р. "перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору та внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платником "Житлово-експлуатаційна контора № 1 Суворовського району".

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним.

1. Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги. Строки позовної давності до вимог про стягнення внесків не застосовуються.

Як слідує з наведених норм узгоджена вимога про сплату внесків має направлятися страхувальнику територіальним органом Пенсійного фонду лише у випадку узгодження страхувальником попередньої вимоги за результатами розгляду скарги на неї.

У оцінюваній ситуації страхувальник не погодився ні з вимогою контролюючого органу № Ю-82 від 03.05.2006р., ні з результатами розгляду контролюючим органом письмових заперечень на цю вимогу (відмовою у задоволенні таких заперечень), тобто страхувальник не узгодив вимогу. За таких обставин Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона не мало достатніх підстав, визначених ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для направлення страхувальнику узгодженої вимоги № Ю-82-У від 12.05.2006р.

2. З числа визначеної страхувальнику недоїмки з внесків у загальній сумі 15269,77грн. за вимогою № Ю-82 від 03.05.2006р. 122грн. визначено як борг за березень 2004р. при висновку контролюючого органу про формальну неправильність виправлення помилки на цю суму страхувальником за листом № 01-13/621 від 18.06.2004р. та "коригуючим розрахунком...", допущеної при декларуванні зобов'язань з внесків "у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2004р." Не дивлячись на такий висновок про формальну неправильність виправлення страхувальником помилки, зобов'язувати страхувальника сплатити 122грн. внесків контролюючий орган підстав не мав, оскільки, задекларувавши за цей період 3568,02грн. зобов'язань з внесків, позивач реально з призначенням платежу "страхові внески за березень 2004р." сплатив суму набагато більшу за платіжними документами № 74, 75 від 06.04.2004р. (340грн.), № 87, 90 від 08.04.2004р. (485грн.), № 106 від 14.04.2004р. (243,02грн.), № 110, 111 від 15.04.2004р. (178,63грн.), № 125,126 від 16.04.2004р. (1621,37грн.), № 135 від 19.04.2004р. (1225грн.) - а всього 4093,02грн. Тобто, слід вважати, що названі 122грн. реально сплачені страхувальником у складі суми 4093,02грн. понад суму 3568,02грн., зобов'язувати страхувальника вдруге сплачувати ці 122грн. за вимогою № Ю-82 від 03.05.2006р. відповідач підстав не мав.

3. 15147,77грн. внесків з числа вказаних за оспорюваною вимогою контролюючим органом визначено страхувальнику у зв'язку з тим, що виплативши у квітні 2003р., травні 2003р., червні 2003р. (вже перебуваючи на спрощеній системі оподаткування) заборгованість по заробітній платі за попередні періоди (під час яких позивач ще знаходився на загальній системі оподаткування) ЖЕК № 1 Суворовського району не сплатила до Пенсійного фонду України внески за ставкою 32%. За позицією у спорі позивач вважає, що не мав обов'язку сплачувати спірні внески, оскільки під час отримання в банку коштів на погашення заборгованості з внесків вже був платником єдиного податку, та не був платником страхових внесків.

Така позиція, за оцінкою суду , є хибною.

Відповідно до ст.1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; об'єктом оподаткування для таких платників внесків є фактичні витрати на оплату праці працівників.

Суд дійшов висновку, що для виникнення у страхувальника обов'язку зі сплати страхових внесків не має значення, коли саме виплачена реально заробітна плата - своєчасно чи запізніло. Це має значення тільки для визначення терміну виконання такого обов'язку. Якщо зі зволіканням зі сплатою заробітної плати страхувальних втрачає такий статус, ставши платником єдиного податку, це не звільняє його від сплати внесків, нарахованих на заробітну плату, обов'язок сплати якої виник до переходу на спрощену систему оподаткування.

Суд приймає до уваги, що за актом перевірки № 86 від 27.04.2006р. повно викладено склад економічного правопорушення, у зв'язку з яким страхувальнику визначено недоїмку. Цей акт усунув недоліки за актом перевірки № 363 від 14.07.2003р., на які вказувалось судовими рішеннями у господарській справі № 8/480-О.

На рівні актів законодавства заборони на проведення перевірки, за результатами якої прийнято оспорювані вимоги, не існує.

Судові рішення у господарських справах № 8/480-О та № 1/344-О не мають значення преюдиції для розгляду справи № 11/202-АП-06.

У справі № 8/480-О визнавалось недійсним повідомлення УПФ України у Суворовському районі № 0077 від 31.10.2003р., щодо донарахування ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсона 14710,09 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тим, що акт перевірки, який передував цьому повідомленню, не містив опису суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника мав інші недоліки за змістом, яким не має акт № 86 від 27.04.2006р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.10.2003р. у справі № 1/344-О визнано недійсними повідомлення УПФ у Суворовському районі № 0037 від 14.07.2003р. про визначення ЖЕК № 1 Суворовського району 9695грн. штрафу, 514,02грн. пені та № 0038 від цієї ж дати щодо визначення 170грн. пені. Це рішення також не містить встановлених обставин, які б не доказувались при розгляді справи № 11/202-АП-06. Оцінка змісту законодавства у інших судових справах для адміністративної справи 11/202-Ап-06 значення преюдиції не має.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсною у повному обсязі вимогу № Ю-82-У від 12.05.2006р.

3. Визнати частково недійсною вимогу № Ю-82 від 03.05.2006р. в частині кваліфікації в якості недоїмки з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 122грн.

4 В решті позову відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району (код ЄДРПОУ 14114233, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 21б, р/р 26000004430034 в КБ "Прем'єрбанк", м. Херсона, МФО 352350) 5грн.10коп. витрат з держмита.

6. Повернути ЖЕК № 1 Суворовського району з державного бюджету України 81грн. 60коп. зайво сплаченого держмита.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено 05.06.2006р.