31 травня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Панталієнка П.В., Патрюка М.В.,
Прокопчука Ю.В., Романюка Я.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ВАТ КБ) “Надра” про визнання недійсним кредитного договору та договору застави, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2005 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при укладенні кредитного договору від 15 квітня 2004 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ “Надра” і договору застави від 15 квітня 2004 року, предметом якого виступає автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_1, номерний знак НОМЕР_1, були порушені її права. Посилаючись на зазначені обставини, просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Рівненського міського суду від 23 червня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору та договору застави, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність її позовних вимог.
Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Однак у мотивувальній частині рішення апеляційний суд зазначив, що “автомобіль не являються спільною сумісною власністю подружжя”. Ця вказівка підлягає виключенню, оскільки питання щодо власності автомобіля не було предметом цього спору й судом не досліджувалося.
Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2005 року залишити без зміни, з мотивувальної частини рішення суду виключити вказівку про те, що автомобіль не являється спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.П. Пшонка
Судді:
П.В. Панталієнко
М.В. Патрюк
Я.М. Романюк
Ю.Г. Тітов