від "05" червня 2006 р. по справі № 6/58-38.1

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Ковельської філії ,м.Ковель

До відповідача Військової частини А-2042, м.Ковель

Про стягнення 47675,37 грн.

Представники:

Від позивача : Сорока А.П. – дов. № 19/26-13 03.01.2006р.

Від відповідача : не прибув

Перший заступник голови

господарського суду, суддя Пахолюк В.А.

Суть спору :

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ВАТ “Волиньобленерго” в особі Ковельської філії 35602,88 боргу за спожиту електроенергію та 3721,97 грн. пені, 6342,48 грн. індексу інфляції та 2008,04 грн. – 3 % річних.

В підтвердження своїх вимог посилається на договір №499 від 23.03.2004 року , за умовами якого відповідач зобов”язувався проводити своєчасну оплату використаної електроенергії.

Відповідач відзиву на адресу суду не направив , в судове засідання не прибув, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали по справі судом встановлено слідуюче.

23.03.2004 року між ВАТ “Волиньобленерго» в особі Ковельської філії та Військовою частиною А-2042 був укладений договір №499 на відпуск та користування електроенергією.

Законом України “Про електроенергетику” від 16.10.1997р. з послідуючими змінами та доповненнями,що регулює порядок надання та споживання електричної енергії - останньою є енергоносій, який виступає на ринку як товар.

Відповідно до п.2.1. договору позивач зобов”язувався відпускати електроенергію відповідачу згідно з визначеними величинами постачання, а відповідач відповідно до п.4.1.зобов”язувався оплачувати використану електроенергію шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки відповідача.

Водночас Військова частина А-2042 оплату за використану електроенергію своєчасно не здійснювала в результаті чого за період з 01.01.2004р. по 01.04.2006р. виникла заборгованість в сумі 35602,88 грн.

Споживання відповідачем електроенергії на суму 35602,88 грн. підтверджується особовим рахунком № 499 і розрахунком боргу №1.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу. Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона зобов’язується надавати другій стороні енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 546,625 цього кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, позивачем правомірно нараховані :

- індекс інфляції за період з січня 2004р. по лютий 2006р. в сумі 6342,48 грн.

- три відсотки річних за період з січня 2004року по березень 2006 року в розмірі 2008,04 грн.

- пеня за період з1 квітня 2005 р. по 30 вересня 2005 р. в сумі 3 721,97 грн.

Ковельська філія ВАТ “Волиньобленерго” не є юридичною особою, але на підставі довіреності № 19/26 – 2970 від 18.11.2003р.( а.с.24) уповноважена ВАТ “Волиньобленерго” отримувати кошти. Тому вимога ВАТ “Волиньобленерго” про стягнення боргу на користь Ковельської філії правомірна.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то державне мито в сумі 476,75 грн. грн. та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст. 11,604, 625,714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

1.Позов задовольнити в сумі 15757,92 грн.

2.Стягнути з військової частини А- 2042 ( 45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Кутузова,12, р/р 35210003003322 УДК у Волинській області м.Луцьк, МФО 803014, ЄДРПОУ 08454137) на користь Ковельської філії ВАТ «Волиньобленерго» ( м.Ковель, вул.Грушевського, 56, р/р 26031301301 в Ковельському відділенні Ощадбанку № 6303, МФО 303945, код ЄДРПОУ 00131512) 47675,37 грн. боргу в т.ч. 35602,88 грн. основного боргу, 3721.97 грн. –пені, 6342.48 грн. – індексу інфляції, 2008,04 грн. – 3 % річних та 476,75 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший заступник голови господарського суду

Волинської області , суддя Пахолюк В.А.